DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.8.103.2019.192378

Methods of artificial detoxification in acute poisonings

Yu.I. Markov

Abstract


The most widespread methods of artificial detoxification, which are used for intensive care in acute poisonings, are considered. Among them, there are various methods with the previous parenteral administration of water-electrolyte and plasma-substituting solutions, which allows achieving hemodilution in conditions of hypovolemia, restoring the volume of circulating blood to optimize detoxification. Blood replacement should be considered in the historical aspect, because this me­thod is practically not used due to the possible risk of infection of the recipient. The exchange plasmapheresis involves recei­ving plasma of the patient’s blood and replacing it with plasma-substituting solutions. Subsequently, the plasma, after its purification in various ways (dialysis, filtration, sorption), is returned to the body. One of the modern methods for detoxification of the body is detoxification lymphorrhea, which involves the removal of a significant amount of lymph with subsequent reple­nishment of the lost extracellular fluid. Separately, hemodialysis is considered, which is carried out in the early (toxicogenic) phase of acute poisoning as more effective in severe poisonings with barbiturates, salts of heavy metals, dichloroethane, methyl alcohol, etc. Peritoneal dialysis remains an important method of artificial detoxification in any acute exogenous poisoning. It allows effectively, without complications (following the rules of asepsis and antisepsis and the control of ionograms, first of all, the level of potassium), treating severe acute poisonings by psychopharmacological drugs, chlorinated hydrocarbons, alcohol surrogates, heavy metal compounds. Among methods of artificial detoxification, the following efferent methods remain re­levant, such as detoxification hemosorption and enterosorption. The latter allows improving the efficiency of other me­thods of intensive care, in particular, extracorporeal.


Keywords


artificial detoxification; exchange plasmapheresis; detoxification lymphorrhea; dialysis; hemosorption; enterosorption

References


Ouellet G., Bouchard J., Ghannoum M., Decker B.S. Available extracorporeal treatments for poisoning: overview and limitations. Semin. Dial. 2014. 27(4). 342-9.

Медицина невідкладних станів. Екстрена (швидка) медична допомога: підручник / За ред. І.С. Зозулі. 3-тє вид., переробл. та доповн. К.: Медицина, 2017. 960 с.

Методи детоксикації в інтенсивній терапії. Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник для лікарів-інтернів та слухачів вищих медичних навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти. Т. 1. Під ред. І.П. Шлапака. К.: Ніка-Прінт, 2012. С. 515-520.

Підгірний Я.М. Екстракорпоральна детоксикація та її місце в лікуванні синдрому поліорганної детоксикації. Автореферат 14.01.30 — анестезіологія та інтенсивна терапія. Дніпропетровськ, 2009. 41 с.

Ghannoum M., Hoffman R.S., Gosselin S., Nolin T.D., Lavergne V., Roberts D.M. Use of extracorporeal treatments in the management of poisonings. Kidney Int. 2018. 94(4). 682-688.

Ghannoum M., Wiegand T.J., Liu K.D., Calello D.P., Godin M., Lavergne V., Gosselin S., Nolin T.D., Hoffman R.S.; EXTRIP workgroup. Extracorporeal treatment for theophylline poisoning: systematic review and recommendations from the EXTRIP workgroup. Clin. Toxicol. (Phila). 2015. 53(4). 215-29.

Ghannoum M., Yates C., Galvao T.F., Sowinski K.M., Vo T.H., Coogan A., Gosselin S., Lavergne V., Nolin T.D., Hoffman R.S.; EXTRIP workgroup. Extracorporeal treatment for carbamazepine poisoning: systematic review and recommendations from the EXTRIP workgroup. Clin. Toxicol. (Phila). 2014. 52(10). 993-1004.

Ghannoum M., Gosselin S. Enhanced poison elimination in critical care. Adv. Chronic Kidney Dis. 2013. 20(1). 94-101.

Говенко А.В., Кішко Р.М., Левченко Т.М., Хитрий Г.П. Інтенсивна терапія гострих отруєнь: Навчальний посібник / За ред. В.І. Зубкова. К.: Віпол, 2010. 188 с.

Chudow M., Ferguson K. A Case of Severe, Refractory Hypotension After Amlodipine Overdose. Cardiovasc. Toxicol. 2018. 18(2). 192-197.

Осадча О.И., Жернов О.А., Боярська Г.М. Клінічна ефективність застосування гепатотропних інфузійних препаратів у хворих з опіками. Матеріали ІІ Міжнародного конгресу з інфузійної терапії. Український журнал з гематології та трансфузіології. 2012. № 2(д). С. 282-284.

Згречча Е. Біоетика та центральність людської особи. Антологія біоетики. Львів, 2003. С. 29.

Медицинская токсикология: национальное руководство / Под ред. Е.А. Лужникова. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. 928 с.

Mancini E., Santoro A. Plasmapheresis in intensive care. G. Ital. Nefrol. 2012. 29 (Suppl. 54). S91-102.

Petitclerc T. Technological innovations in dialysis. Nephrol. Ther. 2018. 14(6S). 6S1-6S6.

Bouchard J., Lavergne V., Roberts D.M., Cormier M., Morissette G., Ghannoum M. Availability and cost of extracorporeal treatments for poisonings and other emergency indications: a worldwide survey. Nephrol. Dial. Transplant. 2017. 32(4). 699-706.




Copyright (c) 2020 EMERGENCY MEDICINE

Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

 

© Publishing House Zaslavsky, 1997-2020

 

   Seo анализ сайта