Postoperative Antinociceptive Protection in Comprehensive Treatment of Surgical Patients with Abdominal Pathology

M.L. Homon, V.O. Shaprynskyi

Abstract


The objective of the study — to carry out a comparative analysis of the methods for antinociceptive protection after surgeries on the abdominal organs to select the method, which is optimal by the final outcome in this pathology.
Material and Methods. Management of the postoperative period was analyzed n 65 patients with operative risk stage III–IV degree by ASA, who underwent routine high and moderate traumatic surgeries on the abdominal organs. Mean arterial pressure, heart rate, the dose of anesthetics and drugs for symptomatic treatment, time of bowel function recovery were assessed.
Results and Their Discussion. It was found that the optimal method of anesthetic management of early postoperative analgesia is a combination of peridural anesthesia with low concentrations of bupivacaine and non-narcotic analgesics compared with the use of narcotic and non-narcotic analgesics or peridural anesthesia as separate techniques. The use for postoperative protection of pharmacological agents is characterized by the emergence of hyperkinetic hemodynamic periods, which can cause complications. The use of peridural anesthesia is dangerous due to hypotension periods. The proposed technique provides adequate postoperative analgesia, hemodynamic stability, optimal use of pharmacological agents, the best early results of surgical treatment in abdominal surgery and fewer complications.
Conclusions. The optimal method for anesthetic management of early postoperative period is a combination of peridural analgesia with low concentrations of bupivacaine and non-narcotic analgesics. This technique provides adequate postoperative analgesia, hemodynamic stability, optimal use of pharmacological agents compared with the combination of opioids with non-narcotic analgesics and peridural anesthesia. This technique provides the best early results of surgical treatment in abdominal surgery and fewer complications.


Keywords


abdominal surgery; postoperative analgesia

References


Винник Ю.А., Олексенко В.В. Пути уменьшения частоты возникновения и тяжести алиментарно-энтерального вегетативного синдрома после гастрэктомии // Клинічна хірургія. — 2013. — № 1. — С. 69-73.

Дамаскин И.В., Гузенко В.Н., Сейтхалилов Э.Э. Использование бупивакаина при анестезиологическом обеспечении в абдоминальной хирургии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2008. — № 2(Д). — С. 94-95.

Капшиталь А.В. Релапаротомия в структуре абдоминальных оперативных вмешательств // Клінічна хірургія. — 2012. — № 4. — С. 94.

Назаров И.П. Пролонгированная стресс-протекция как метод защиты от хирургической агрессии: [Электрон. ресурс]. — Режим доступа: http://rusanesth.com/stati/obshhaya-anesteziologiya/17.html

Потапов А.Л., Кобеляцкий Ю.Ю. Обезболивание после объемных оперативных абдоминальных операций — опиаты или эпидуральная аналгезия? // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2011. — № 4. — С. 39-42.

Смирнова Л.М. Органопротективность регионарной анестезии и антиноцицептивного внутривенного наркоза / Л.М. Смирнова // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2012. — № 1. — С. 53-58.

Солярик С.О., Глумчер Ф.С., Кучин Ю.Л. Вплив контрольованої пацієнтом епідуральної аналгезії на запальну реакцію в післяопераційному періоді // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. — 2012. — № 2. — С. 76-79.

Шапринський В.О. Підходи до лікування стенозуючих захворювань стравоходу / Кривецький В.Ф., Шапринський Є.В. // Клінічна хірургія. — 2012. — № 10. — С.37-40.

Шлапак И.П., Малыш И.Р., Згржебловская Л.В. Адреномиметическая коррекция и волемическая поддержка в комплексе интенсивной терапии тяжелой сочетанной травмы // Гострі та невідкладні стани: Матеріали Четвертого британсько-українського симпозіуму «Анестезіологія та інтенсивна терапія: уроки минулого та погляд в майбутнє». — 2012. — С. 51-55.




DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0586.7.62.2014.84154

Refbacks

  • There are currently no refbacks.


Copyright (c) 2016 EMERGENCY MEDICINE

Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

 

© Publishing House Zaslavsky, 1997-2017

 

 Яндекс.МетрикаSeo анализ сайта Рейтинг@Mail.ru