Differentiated relief of uncomplicated hypertensive crisis at the pre-hospital stage

Authors

  • B.M. Goldovsky State Institution “Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine”, Zaporizhzhia, Ukraine
  • D.V. Leliuk State Institution “Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine”, Zaporizhzhia, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.5.2020.212227

Keywords:

arterial hypertension, uncomplicated hypertensive crisis, crisis treatment

Abstract

Background. Arterial hypertension is one of the major risk factors for coronary heart disease and cerebrovascular patho­logy, which by 88.1 % determines the death rate from cardiovascular disease. Cardiovascular diseases are the main cause of disability of population in all developed countries, as well as in Ukraine. This research is aimed to improve the results of treatment for uncomplicated hypertensive crises at the pre-hospital stage by studying the status of systemic hemodynamics, determining the balance of the autonomic nervous system, markers of systemic inflammatory response in patients with hypertension in uncomplicated hypertensive crisis. Materials and methods. During the 2017–2019, an open-label prospective comparative study was conducted in 206 patients with documented stage 2 hypertension, and in 75 people who had a stable course of the disease and were examined on an outpatient basis. There were 31 apparently healthy individuals. The indices of heart rate variability were analyzed in the examined people. All patients were examined physically; generally clinical, instrumental and laboratory methods of diagnosis were used; the electrocardiogram was recorded according to the standard method on a 12-channel computer electrocardiographic complex Cardiolab (XAI Medica, Kharkiv). The examinations were performed before the start of emergency care and after hypertensive crisis relief. Results. Assessment of the initial vegetative status in hypertensive patients and the direction of its changes after taking antihypertensive drugs, conducted within the framework of acute drug tests, suggests the possibility of differentiated choice of drug therapy and predicts its effectiveness. Reducing blood pressure significantly decreased the percentage of risk, both according to the SCORE risk chart — from 5.83 [3.68; 8.66] % to 3.39 [1.87; 6.65] % (p < 0.05), and the Framingham Risk Score — from 31.93 [22.72; 43.25] % to 21.74 [15.35; 31.43] % (p < 0.05). Conclusions. The provision of emergency care to the patients with hypertensive disease was gene­rally effective and was associated with a significant decrease in systolic blood pressure — by 63.93 % and diastolic blood pressure — by 12.5 %. Effective reduction of blood pressure led to a decrease in cardiovascular risk, both according to the SCORE risk chart and the Framingham Risk Score. Differentiated emergency care of hypertensive patients depending on the balance of the autonomic nervous system was effective and was accompanied by normalization of systemic vascular resistance.

Downloads

Download data is not yet available.

References

Лутай М.І. Ефективність комбінованої терапії артеріальної гіпертензії в Україні. Результати багатоцентрового дослідження ТРІУМФ. Український кардіологічний журнал. 2016. № 4. C. 17-28.

Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Асоціація кардіологів України. Київ, 2012. № 2. C. 139.

Пузанова О.Г. Обобщение и информирование о заблуждении концептуальной доисторической профессии в сфере здравоохранения. Киев: НМУ А.А. Богомольца, 2015. С. 73.

Свищенко Е.П., Міщенко Л.А. Результати дослідження СТАРТ. Український кардіологічний журнал. 2017. № 6. С. 14-23.

Корнацький В.М., Дяченко Л.О., Михальчук В.М. Вплив психосоціальних чинників на стан здоров’я та якість життя населення. Український кардіологічний журнал. 2017. № 2. C. 106-113.

Верткин А.Л., Тополянский А.В., Абдуллаева А.Ю. и др. Гипертонический криз: патогенез, клиническая картина, лечение. Кардиология. 2013. № 53(6). С. 66-70.

Kumar S., Bkhatiya T., Kapur A. Chrezvychaynyye situatsii i srochnost gipertonii. Klinicheskiye Zaprosy. Nefrologii. 2013. № 2(1). P. 1-14.

Seravalle G. Simpaticheskaya nervnaya sistema pri gipertonii. Pri feokhromotsitomakh, paragangliomakh i narusheniyakh simpatoadrenalovoy sistemy. Humana Press. Cham. 2018. P. 201-212.

Полстяной А.О., Федорченко М.О., Романюк М.Г. Науч­но-исследовательская работа по составу симпатической и парасимпатической вегетативно-нервной системы. Молодий вчений. 2017. № 51(11). С. 96-99.

Basantsova N.Y., Tibekina L.M., Shishkin A.N. Rol vege­tativnoy nervnoy sistemy v razvitii tserebrokardialnykh narusheniy. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii im. Korsakova S.S. 2017. № 117(11). С. 153-160.

Yeromina N.M., Khursa R.V., Mesnikova I.L. Variabelnost serdechnogo ritma u patsiyentov s arterialnoy gipertenziyey raznykh gemodinamicheskikh fenotipov. Kardiovaskulyarnaya terapiya i profilaktika. 2019. № 18(S1). P. 66-67.

Іманова Н.І. Прогностичні можливості дослідження варіабельності серцевого ритму при захворюваннях серцево-судинної системи. Вісник проблем біології і медицини. 2014. № 3(2). C. 109.

Коваленко В.Н., Несукай Ю.Е., Дмитриченко Е.В. Вариабельность ритма сердца как показатель функции вегетативной нервной системы у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями. Украинский кардиологический журнал. 2006. № 3. С. 68-71.

Шаврин А.П., Головский Б.М. Исследования связей маркеров воспаления с уровнем артериального давления. Цитокины и воспаление. 2006. № 5(4). С. 10-12.

Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Асоціація кардіологов України. 2012. № 1. С. 96-152.

Яблучанський Н.І. Варіабельність серцевого ритму. На допомогу практикуючому лікарю. Харків: КНУ, 2010. С. 131.

Bland Dzh.M., Butland B.K., Pikok Dzh.L. Statisticheskoye rukovodstvo dlya soiskateley grantov na issledovaniya. Meditsinskaya shkola bolnitsy Svyatogo Georgiya. London, 2012.

Никонов В.В., Соколов А.С., Киношенко Є.І. Возможности применения кардиоселективных парентеральных бета-блокаторов в медицине неотложных состояний. Медицина неотложных состояний. 2018. № 1. C. 88.

Сиренко Ю.М., Мищенко Л.А., Радченко Г.Д. Классификация и стандарты оказания медицинской помощи больным артериальной гипертензией Ассоциации кардиологов Украины. Артериальная гипертензия. 2018. № 4(60).

Потешкина Н.Г. Дифференцированный подход к терапии гипертонических кризов. Медицинский совет. 2013. № 4(2). С. 48-54.

Голубева Г.Ю., Голубев Ю.Ю., Мелентьев А.С. Сравнительный анализ вариабельности сердечного ритма у больных с осложненным и неосложненным течением артериальной гипертензии. Вестник Российского государственного медицинского университета. 2012. № 6. С. 5-8.

Published

2021-09-30

How to Cite

Goldovsky, B., & Leliuk, D. (2021). Differentiated relief of uncomplicated hypertensive crisis at the pre-hospital stage. EMERGENCY MEDICINE, 16(5), 74–79. https://doi.org/10.22141/2224-0586.16.5.2020.212227

Issue

Section

Original Researches

Similar Articles

You may also start an advanced similarity search for this article.

Most read articles by the same author(s)